Інформація щодо проведеного узагальнення

Сьогодні ми ділимося із вами інформацією щодо узагальнення стану здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст.  44- 3 КУпАП (порушення правил щодо карантину людей) та ст.130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) за 2020 рік.

1. Справи щодо керування транспортними засобами у нетверезому стані.

У 2020 році на адресу суду надійшло 892 справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, розглянуто 812 справ. Залишок нерозглянутих справ станом на 01 січня 2021 року становить 143.

З 812 розглянутих справ:

        1) у 664 справах особу визнано винним із накладенням адміністративне стягнення (81,77%);

        2) у 89 справах провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення (10,96%); 

        3) у 59 справах провадження закрито з інших підстав (ст. 21, 22, 38 КУпАП) (7,26%).

Як бачимо із статистики, в переважній більшості випадків (81,77%) судді визнають винним осіб у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП. Водночас, основною причиною закриття провадження у справах (10,96%); є відсутність в діях правопорушника складу правопорушення, тобто коли відсутні усі передбачені законом підстави для притягнення особи до відповідальності.

Узагальнення розгляду таких справ показала, що основними підставами для закриття провадження у справі є:

По-перше. Відсутність належних та допустимих доказів керування особою транспортним засобом. Тобто у ході розгляду справи, особа взагалі заперечувала, що керувала транспортним засобом, і належних доказів до протоколу про адміністративне правопорушення не було приєднано.

По-друге. Відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Така підстава означає, що при складанні протоколу та освідуванні особи на стан сп’яніння,  працівниками поліції був порушений порядок, що визначений відповідними інструкціями.

По-третє. Неналежне встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Такі випадки траплялися, коли фактично працівниками поліції було надано недостовірні дані щодо особи водія транспортного засобу.

По-четверте. Неналежна фіксація згоди/не згоди водія з результатом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки. Відповідно до вимог закону, згода/не згода на освідування щодо стану сп’яніння має фіксуватися у присутності свідків. В окремих випадках, таких свідків не було залучено, а відтак, такі докази не взяті судом до уваги.

По-п’яте. Процесуальні порушення під час здійснення процедури огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. З’ясована наявність випадків, коли огляд на стан сп’яніння проводився не на місці зупинки водія, не у закладі охорони здоров’я, а у приміщенні органу поліції, що є порушенням вимог  чинного  законодавства.

2. Справи про порушення правил щодо карантину людей.

Відповідно до даних судової статистика у 2020 році на адресу суду надійшло 522 справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 44-3 КУпАП, а розглянуто 342 справи.

В переважній більшості випадків, судді Луцького міськрайонного суду Волинської області провадження у даній категорії справ закривають з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, з 342 розглянутих справ:

1) у 33 справах особу визнано винним із накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу;

2) у 165 справах провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення;

3) у 144 справах провадження закрито з інших підстав (ст. 22, 38 КУпАП).

У справах цієї категорії, основними підставами закриття проваджень слугували:

По-перше. Працівниками поліції протоколи про вчинення адміністративного правопорушення складались на найманих працівників, в той час як суб’єктом відповідальності за  ст. 44-3 КУпАП є виключно суб’єкти господарювання. Наприклад, особа щодо якої складено протокол (офіціант, адміністратор), в силу своїх посадових обов’язків, не наділена повноваженнями щодо встановлення графіку роботи закладів тощо, оскільки, це є повноваженнями власника закладу (ФОП або юридична особа).

По-друге. Відсутність посилання у протоколах про адміністративні правопорушення на те, які саме положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було порушено особами, які притягаються до адміністративної відповідальності. Суд самостійно, в ході розгляду справи, позбавлений можливості визначити, які саме норми закону порушено, це має бути чітко зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

По-третє. Не розкриття у протоколі про адміністративне правопорушення поняття «громадського місця», що свідчить про відсутність в протоколі об’єктивної сторони правопорушення, вчинення якого ставиться у провину особі.

По-четверте. Звільнення порушника від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення. Такі випадки мали місце, коли особа щиро визнала свою вину та вчинила таке правопорушення вперше. Враховувалося також співвідношення майнового стану громадян та розміру штрафів, максимальних з яких становить 34000 грн.

Сподіваємось, що вище зазначена інформація була корисною для вас.

Крім того, нагадуємо, що з 17.03.2021 року посилилась відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння  (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1231-20#n6 ), а тому закликаємо усіх бути свідомими і уважними!