Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В Україні змінилися правила оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни є важливим кроком у напрямку модернізації правових норм та надання громадянам більш прозорих та ефективних механізмів реалізації їхніх спадкових прав.
Законом України від 08.11.2023 р. N 9287 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» внесено зміни в Цивільний кодекс у частині оформлення спадщини та Закон про нотаріат.Новації спадкування, які були ухвалені Верховною Радою 8 листопада 2023-го, пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.
Зміни стосуються у першу чергу статті 1221 Цивільного кодексу - визначення місця відкриття спадщини.
До повномасштабного вторгнення місце відкриття спадщини визначалось як місце проживання спадкодавця на момент смерті. А якщо ця інформація була невідома, тоді визначалось як місце перебування основної спадщини - нерухомого майна.
Сьогодні особа може подавати заяву до нотаріуса, який знаходиться у тому ж регіоні, де було останнє місце проживання померлого. Проте у випадку, якщо смерть настала на окупованій території, або в районах, де ведуться бойові дії, спадкоємець може подати заяву і обрати будь-якого нотаріуса на території України”.
Водночас майно, що підлягає спадкуванню, може мати прописку в інших регіонах, і навіть закордоном. Тоді його майбутнє має вирішуватись за законом тієї країни, девоно зареєстроване.
Щодо строків здійснення права на спадкування.
З 30 січня 2024 рокудля прийняття спадщини визначено термін 6 місяців, але у разі якщо особа померла під час воєнного стану і державна реєстрація смерті проведена пізніше, ніж через один місяць після її смерті, строки для прийняття спадщини обчислюються не з моменту фактичної смерті, а з моменту реєстрації смерті державними органами”.
Якщо людина померла на тимчасово окупованих територія, чи в якомусь іншому містіспадкоємці звертаються до нотаріуса і не можуть обґрунтувати дату смерті: людина, наприклад, ще рік тому померла, але формально родичі не встигли завести спадкову справу, таким особам термін вираховується з моменту внесення факту смерті в записах ДРАЦС. держава пішла на зустріч таким громадянам, оскільки раніше у разі пропуску 6-місячного строку особа не може оформити спадщину і єдиним виходом із ситуації лишався суд.
Що робити, якщо спадкоємці за кордоном?
Спадкоємець, який бажає спадщину та перебуває за кордоном, має особисто подати відповідну заявупоштою на адресу нотаріуса, зареєстрованого на території Українидо закінчення 6-місячного строку після смерті спадкодавця. Згідно з Цивільним кодексом України, цей документ має бути нотаріально засвідчений підписом нотаріуса країни перебування. Якщо ж немає можливості надіслати листа до України, слід звернутися до консульських установ України в країні перебування.
Чи успадковується майно на непідконтрольних територіях?
У випадку, якщо майно вціліле, можна лише відкрити спадкову справу, а отримати свідоцтво на спадщину неможливо.А якщо майно було знищено, то оформляти майно на окупованій території не можливо. Тим більше - якщо майно було знищене, тоу нотаріуса нема підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно. Навіть якщо територія буде деокупована, майно фактично відсутнє і право на спадщину не видається.
Для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно надати нотаріусу такі документи:
Хто може претендувати на спадок?
Відповідно до ст. 1222 Цивільного кодексу, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Юридичні особи та інші учасники цивільних відносин за законом можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. Це стосується як держави України, так і територіальних громад, іноземних держав, інших суб’єктів публічного права.
Спадщина за законом оформляється, коли спадкодавець не залишив заповіту. У такому разі на спадок можуть претендувати родичі за ступенем спорідненості.
Спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитись від неї - у визначений 6-місячний строк.
Перша черга спадкування - це діти померлого, чоловік чи дружина, а також батьки.Другий ступінь споріднення - брати, сестри, дід, баба та онуки.Третій ступінь споріднення стосується дядьків, тіток, племінників.
Четверта черга - особи, що проживали з померлим однією сім’єю не менш ніж п’ять років до моменту відкриття спадку.П'ята черга визначає право на спадкування інших родичів до шостого ступеня споріднення включно.
Час і вартість оформлення спадщини залежить від кількості об'єктів, які спадкуються, та їхнього майнового статусу.
_03_03.png)
